- запозичувати
- = <<запозичати>>
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
запозичувати
Look at other dictionaries:
запозичувати — див. запозичати … Український тлумачний словник
запозичувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вбирати — I (убира/ти), а/ю, а/єш, недок., ввібра/ти (увібра/ти) і вбра/ти (убра/ти), вберу/, вбере/ш, док., перех. 1) Втягати щось усередину, насичуватися чим небудь. || перен. Пом якшувати, притишувати звук (про ворсисту, пухнату поверхню). Вбирати… … Український тлумачний словник
запозичатися — а/ється і запози/чуватися, ується, недок. Пас. до запозичати і запозичувати … Український тлумачний словник
черпати — а/ю, а/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Набирати, діставати якусь рідину або сипку масу, захоплюючи їх чим небудь (перев. знизу, з глибини чогось). || При переміщенні водою, болотистою, піщаною або сніговою поверхнею, набирати куди небудь (у… … Український тлумачний словник
перейняти — I = переймати (що від кого й без додатка навчитися чого н. від когось, спостерігаючи за ним), перебрати, перебирати, набратися, набиратися; запозичити, запозичати, запозичувати, підхопити, підхоплювати (зробити своїм надбанням) II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
